ТЕМА:РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН
Мета: розпочати формувати в учнів знання про процеси розмноження та розвиток рослинних організмів; ознайомити їх з головними видами розмноження; надати поняття про передачу спадкової інформації від батьківского організму до молодої рослини;розвивати в учнів вміння порівнювати різні життєві процеси рослин, навчити їх визначати певний тип розмноження; продовжити розвивати вміння логічно осмислювати інформацію та робити висновки;виховувати відповідальне ставлення до оточуючого природного середовища. Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Основні поняття і терміни: розвиток, розмноження, типи розмноження, статеве розмноження, нестатеве розмноження, вегетативне розмноження, гаплоїдний та диплоїдний набір хромосом, гамети.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Привітання вчителя та учнів. Перевірка готовності класної кімнати та учнівдо уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Методом фронтальної бесіди серед учнів з’ясувати їх знання про вегетативні та генеративні органи та їх значення для рослин. Як розмножується хламідомонада?
ІІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності.
Повідомити тему й мету. На основі цього сформувати завдання уроку.
Проблемне питання:
— що ви знаєте про стать і про розмноження різних організмів.
ІV. Надання нового матеріалу
1.Розмноження та його типи (розповідь вчителя із складанням схеми) Розмноженням називається процес відтворення подібних собі організмів, що забезпечує неперервність життя всіх видів на нашій планеті.
Розрізняють наступні форми розмноження, які здійснюються відповідними клітинами або органами:
• статеве – здійснюється гаметами, тобто спеціальними статевими клітинами,
• нестатеве – здійснюється спорами або ж окремими частинами організму,
Нестатеве розмноження являється типом розмноження, що здійснюється з участю нестатевих рослинних клітин лише одного певного організму.
Всі нащадки, що виникли з цих клітин, являються подібними до батьківських,в результаті чого спадкова інформація передається без будь-яких змін. Нестатевий тип розмноження обмежує видову різноманітність ознак нових утворених особин, однак може за досить короткий час здійснити утворення достатньо великої кількостінащадків рослини.Нестатеве розмноження проходить за участю нестатевих рослинних клітин. У рослинрозрізняють наступні види такого нестатевого розмноження:
• спороутворення;
• поділ клітини навпіл;
• вегетативне розмноження.
Спороутворення – це тип розмноження завдяки утворенню спеціальних клітин, так званих спор, з яких потім виникає нове покоління. Сама спора – це спеціальна клітина, що вкрита захисною і досить міцною оболонкою.
Поділ клітини навпіл – це тип розмноження, що відбувається шляхом утворення з однієї, так званої, материнської клітини двох інших — дочірніх, що, однак, не завждиподібні одна на іншу.
Вегетативноме розмноження – це коли новий організм бере свій початок зі звичайних клітин тіла рослини. У рослин саме цей вид найбільш поширеніший.(демонстрація презентації)
Переваги статевого розмноження рослин над нестатевим:
• всі нові особини успадковують характерні ознаки обох батьківських особин;
• дочірні особини мають кращу можливість пристосовуватись до умов навколишнього середовища.
V. Узагальнення та систематизація знань.
1. Що таке розмноження?
2. Які типи розмноження існують?
3. Що таке статеве розмноження? За рахунок чого воно відбувається?
4. Що таке нестатеве розмноження?
5. Якими способами може здійснюватися нестатеве розмноження?
6. Назвіть переваги кожного з типів розмноження.
VІ. Підведення підсумків.
Нестатевий тип розмноження певною мірою обмежує різноманітність ознак нових дочірніх особин, однак може за досить короткий сприятливий час забезпечити утворення великої кількості нових нащадків з однаковими ознаками.
VІІ. Надання домашнього завдання.
Вивчити параграф 32.
Дослідницький практикум «Вегетативне розмноження»
Тема:Запилення
Мета уроку: розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття «запилення», познайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; формувати навички розпізнавати спосіб запилення за будовою квітки; формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, продовжити формування умінь і навичок роботи з підручником та додатковою літературою, знаходити відповіді на поставлені запитання, працювати з малюнками, порівнювати, робити висновки; формувати вміння працювати з комп’ютером; виховувати бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: Урок-презентація
Обладнання:ноутбуки ,картки із додатковою інформацією
І. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку (підключення і настроювання ноутбуків), побажання учням успіхів у роботі
Вчитель оголошує епіграф уроку:(слайд 1)
Я квітку лісову не стану рвати,
Додому я її не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу
(коментар вчителя, доповнення учнів)
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1.Бесіда:
-що таке квітка?
-будова квітки
-яке значення віночка?
-що є головними частинами квітки?
-яка будова маточки?
-яка будова тичинки?
-де дозрівають гамети?
2.Виконання письмових диференційованих завдань
А)підписати малюнок (складові квітки а-г) (середній рівень) (слайд 2)
Б) підписати малюнок (будова квітки , маточки, тичинки) (достатній рівень)(слайд 3)
В) тестові завдання з одним варіантом відповіді:(слайди 4-7)
1.У якої рослини суцвіття зонтик?
Верба Вишня Смородина
2.У якої рослини суцвіття початок?
Бузок Соняшник Кукурудза
3.У якої рослини суцвіття головка?
Конюшина Кульбаба Черемха
4.У якої рослини суцвіття складний колос?
Овес Жито Горобина
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Релігії різних народів приписували квіткам божественне походження. Вважалося, ніби боги вдягли рослини у яскраві шати, аби навчити людину відрізняти красиве від потворного, чисте від порочного. Солодкий нектар у квітках вважали за божественний напій. Щоб люди не викрали нектар, боги сховали його у глибині віночків.
Проблема уроку:
А як ви поясните яскраве забарвлення віночків у квітках та наявність нектару, а також розмаїтість суцвіть? (слайд 8)
ІV.Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.
(слайд 9)
V. Засвоєння нового матеріалу
План роботи на уроці при засвоєнні нового матеріалу
1. Запилення, його типи. (Розповідь учителя, складання схеми у зошитах)
2. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення. (Розповідь учителя, бесіда)
3. Перехресне запилення. ( Робота в парах з матеріалом підручника та додатковою літературою, презентація роботи учнів, складання опорного конспекту у вигляді заповнення таблиці)
4. Штучне запилення, його техніка та значення в підвищенні врожайності культурних рослин. (Розповідь вчителя )
1. Запилення, його типи (слайд 10)
(Розповідь учителя)
Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин. Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин та умов існування.
Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Також розрізняють запилення природне і штучне. Природне запилення відбувається за допомогою комах, вітру, водою, птахами , ссавцями
2. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення (слайд 11-12)
(Розповідь учителя)
Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки.
Запитання до учнів:
— Пригадайте, які квітки називають двостатевими? (відповіді учнів)
Самозапилення в рослинному світі спостерігається рідко. Дуже часто самозапилення відбувається ще до розпускання бутонів. Здебільшого до самозапильних відносяться культурні рослини як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитень, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.
3.Перехресне запилення (слайд 13)
а) Розповідь вчителя
Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватися склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.
Запитання до учнів:
— Якими способами пилок може потрапляти на приймочку маточки?
(відповіді учнів, доповнення вчителя : За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.
Б)Робота в парах (слайд 14-15)
Запитання для пар:
Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, дослідіть особливості перехресного запилення рослин та визначити рослин, які відносять до кожної з груп (таблицю перемалювати у зошит і після презентації кожної з пар її потрібно заповнювати)
І група — комахами;
ІІ група — вітром;
ІІІ група — птахами і водою.
І пара
Комахозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою комах.До комахозапильних належить до 80 % видів рослин, поширених у різних кліматичних зонах континентів світу. У нас це калина, гречка, первоцвіт, мак та ін.Оцвітина (частіше віночок) комахозапильних рослин яскраво забарвлена, добре помітна на зеленому тлі листя. Квітки великі або зібрані в суцвіття. Пиляки менші, ніж у вітрозапильних рослин, з меншою кількістю пилку, пилок крупний, липкий, з горбкуватою або шишкуватою поверхнею. На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, у яких виробляється запашний солодкий сік — нектар. Виділення нектару залежить від кліматичних умов, ґрунту, стану рослин, часу дня; після запліднення утворення нектару у квітках припиняється. Найважливішими запилювачами таких рослин є бджоли. Вони запилюють близько 75–80 % рослин.Переважна більшість комахозапильних рослин має відкриту квітку (жовтецеві, розоцвіті, хрестоцвіті та ін.); нектар у них доступний для всіх комах.У деяких рослин оцвітина (частіше віночок) зросла, витягнута у довгу вузьку трубочку, у глибині якої є нектар. Такі квітки у шавлії лучної, конюшини лучної, які пристосовані до запилення джмелями; кірказона, квітки якого запилюються дрібними мушками; інжиру, квітки якого запилюються осами. Квітки блекоти, дурману, бузини, рафлезії пахнуть гнилим м’ясом, їх охоче відвідують мухи, жуки, які відкладають яйця на гнилому м’ясі, гної.
Висновок:
Пристосування квіток до комахозапилення: яскравий колір квітки, привабливий запах нектару, липкий пилок із шипиками.
( презентація І пари. При закріпленні інформації перегляд слайдів 16-20. Заповнення в таблиці даної групи)
ІІ пара
Вітрозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру.До вітрозапильних належить близько 15–20 % видів квіткових рослин (майже всі злаки, осоки, березові, букові, кропивні, подорожникові). Вони часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Ліщина, вільха, береза цвітуть напровесні, до розпускання листя.У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, із спрощеною непоказною оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висуваються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Такий пилок течія повітря часом піднімає на кілометр і більше вгору і заносить на відстань 50–60 км. Приймочки маточок квіток широкі або довгі. Часто на них розташовані волоски, які краще допомагають вловлювати пилкові зерна.
Висновок:
Пристосування квіток до вітрозапилення: пилок сухий, легкий, приймочки маточок висунуті з квітки, пиляки звисають, розгойдуючись.
( презентація ІІ пари. При закріпленні інформації перегляд слайдів 21-22. Заповнення в таблиці даної групи)
ІІІ група
Водне запилення-ценайрідкісніший вид запилення, але він є основним для сутоводнихквітучихрослин - наприклад, зостери (морської трави). Їхниткоподібної пилок з питомою вагою, відповіднимщільностіморськоїводи,не змочується нею,можеплавати на будь-якійглибині, покиїї не захопить схоже на пір'їнурильце маточки.Запилення водою характерне для куширу, валіснерії, стрілолисту.У природі існує невелика група рослин (2 %), квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тоне і не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із ниткоподібною приймочкою.
Птахозапилення — вид перехресного запилення, перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою птахів. Птахозапильні рослини поширені в тропіках Південної Америки (по р. Амазонці). Квітки цих рослин барвисті, утворюють багато пилку, запилюються птахами колібрі, які трохи більші від джмелів. Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхніх голів. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.До 2 % покритонасінних запилюються птахами. Типовою птахозапильною рослиною є орхідея.
Висновок.
Пристосування квіток до запилення птахами: яскраве забарвлення квіток, збагачення нектаром, щільні тканини квітки та квітконіжки. До запилення водою пилок не змочується водою
( презентація ІІІ пари. При закріпленні інформації перегляд слайдів 23-26. Заповнення в таблиці даної групи)
Заповнення таблиці
Порівняльна характеристика перехреснозапильних рослин
Способи
перенесення пилку Особливості рослини Приклади рослин
Вітер
Комахи
Птахи
Вода
В) Чому в перехреснозапильних рослин не відбувається самозапилення?(творче запитання для дітей- інтелектуалів)
Вправа «Диспут»
У перехреснозапильних рослин унаслідок еволюції виникли певні пристосування для запобігання самозапиленню:
Неодночасне дозрівання тичинок і маточок у квітках: достигають раніше пиляки, ніж приймочки маточок у соняшника, ромашки, айстри тощо; раніше достигають приймочки в картоплі, пасльону, капусти, редьки, гірчиці.)
У квітках одного виду розвиваються тичинки й маточки неоднакової довжини (така будова квіток гречки, первоцвіту).
Існування одностатевих квіток та дводомних рослин (верба)
4. Штучне запилення, його техніка та значення в підвищенні врожайності культурних рослин (слайд 27)
(Розповідь учителя)
Запилення, у яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин. Для запилення злакових культур найкраще використовують суцвіття із дозрілими пиляками. Та іноді пилок збирають у баночки і зберігають кілька діб. Запилення проводять у період масового цвітіння материнського сорту, у ранкові часи. Найчастіше пилок наносять на приймочку за допомогою піпетки, пінцета, щіточки або шматочка гумки. Часто проводять штучне запилення на посівах перехреснозапильних рослин (соняшника, кукурудзи) з метою підвищення їх врожайності. Особливо таке запилення доцільно проводити, коли через несприятливі умови ускладнюється природне перенесення пилку комахами або вітром.
VІ. Узагальнення і закріплення знань
1.Який тип запилення зображений на малюнках?(слайд 28) (середній рівень)
2. Цифровий біологічний диктант.(слайд 29) (достатній рівень)
Вибрати ознаки:
І варіант — вітрозапильних рослин;
ІІ варіант — комахозапильних рослин.
1) Великі та яскраві квітки.
2) Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.
3) Наявність нектару.
4) Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.
5) Наявність нектарників.
6) Багато пилку.
7) Пилок дрібний, сухий, легкий.
8) Пилок великий, липкий.
9) Утворюють зарості.
10) Цвітуть навесні до розпускання листків.
Відповіді: І варіант — 4, 6, 7, 9, 10; ІІ варіант — 1, 2, 3, 5, 8.
3.Творчі завдання (слайд 30) (високий рівень)
1) Чому пасічники виставляють вулики в яблуневий сад?
2) У теплицю посадили огірки і помідори. Через деякий час огірки зацвіли, але плоди не утворилися. Плоди помідорів утворилися добре. Чим це пояснити?
VІІ. Рефлексія
1.«Закінчи речення»
— Сьогодні на уроці я зрозумів…
— На цьому уроці найцікавішим було…
— На цьому уроці мені було найважче…
— Від наступного уроку я чекаю…
2. Вирішення проблеми учнями, яка була сформульована на початку уроку. Вправа «Мікрофон»
VІІІ. Домашнє завдання
Для всіх учнів:
Опрацювати § 35
Тести 1-2 письмово,пит.1-4 усно (с.134)
Творчі: скласти кросворд із ключовим словом «запилення» (високий), підготувати повідомлення про С.Г.Навашина(достатній)
ІХ. Підсумок уроку
Відео «Луї Шварцберг Прихована краса запилення»
Тема: Пагін. Будова пагона, основні функції. Розвиток пагона з бруньки.
Мета:
Освітня. У сформувати поняття про пагін як основний надземний вегетатив¬ний орган рослини; ознайомитися з його складом, зовнішньою будовою, основними функціями, розвитком пагона з бруньки; розкрити особливос¬ті будови і функцій бруньок, їх класифікацію і біологічне значення;
Розвиваюча. Продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, виконувати лабораторне досліджен¬ня, працювати з натуральними об'єктами, гербарними зразками, робити відповідні висновки на підставі виконаних досліджень;
Виховна. Виховувати працелюбність, старанність.
Тип уроку. урок засвоєння нових знань та формування практичних умінь та навичок
Форма уроку. Урок – дослідження (використання ІКТ)
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Матеріали та обладнання: вкоро¬чені та видовжені пагони живих або гербарних зразків рослин, телевізор, комп’ютер, обладнання для виконання лабораторних до¬сліджень, зошити для лабораторних робіт
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.
А)Бесіда:
-що називається органом рослин?
-які органи рослин ви знаєте?
Б)Запитання:
- Як ви думаєте , яким чином рослини зв’язують землю з атмосферою?
(варіанти відповідей дітей : стебло, листки – це пагін)
- Пагін розвинувся у рослин першим, він є обов'язковим органом у вищих рослин за будь-яких умов. Хоч би невелич¬кий, хоч би незвичайний, змінений, проте пагін. Оскільки першість серед наземних органів належить пагону, то варто ознайомитись з деякими його особливостями.
В)Використання ІКТ (Перегляд відеофільму: «Ріст пагона» )
ІІ. Повідомлення теми та основних завдань уроку Слайд 1-2
Проблемні запитання
-Чому бруньки залишаються на деревах всю зиму і не опадають?
-Яким чином із бруньки розвивається пагін?
Слайд 3
IIІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Пагін - надземний вегетативний орган, його склад: стеб¬ло, бруньки, листки, основні функції пагона, їх характеристи¬ка і значення.
А)Розповідь з елементами бесіди, демонстрація пагона на гербарних матеріалах або живих пагонах , складання схеми.
Демонстрація на Слайд 4-5.
Б) Отже, з чого складається пагін?
Вправа «Гронування»
Слайд 6
В) Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова пагона».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження №5 с.14
-підписати будову пагона(1-верхівкова брунька,2-вузол,3-міжвузля,4-листок,5-стебло, 6-пазуха,7-пазушна(бічна)брунька) Стебло –осьова частина пагона , на якому розміщуються листки та бруньки.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви¬сновків на підставі проведеного дослідження.
2. Брунька – вкорочений пагін . Види бруньок . Розвиток пагона із бруньки
А)демонстрація бруньок на живих пагонах різних рослин
Б) Слайд 7 -9
В) розповідь вчителя про розвиток пагона із бруньки . Пояснення як виконувати дослідницький практикум №2
Слайд 10
Г ) Виконання учнями лабораторного дослідження №6 с.18 «Будова бруньки».
Брунька - зачатковий пагін, класифікація бруньок за їх розміщенням на стеблі та зовнішньою будовою: вегетативні, генеративні і змішані бруньки, особливості внутрішньої будо¬ви бруньок різних типів, формування поняття «конус нарос¬тання», його роль у забезпеченні росту пагона у довжину. Демонстрація па¬гонів з набубнявілими вегетативними і генеративними брунь¬ками. Робота у зошитах для практичних робіт.
-завдання 1 1-генеративна,2 – вегетативна
-завдання 2 –позначити складові бруньки
-висновок
Брунька- це зачатковий пагін тому, що з неї розвивається стебло із листками .
IV. Узагальнення та систематизація знань.
1.Зробити підписи до малюнка «Будова пагона»
Слайд 11(високий рівень)
Зробити підписи до малюнка «Будова бруньки»
Слайд 12(достатній)
2. Робота з термінами і поняттями: «пагін», «стебло», «бруньки»: верхівкові, пазушні, додаткові, вегетативні, гене¬ративні, змішані, сплячі (з використанням наочності).
Слайд 13(достатній)
Робота за завданням: із запропонованого переліку функцій назвіть окремо функції кореня і пагона:
1) закріплення рослини в ґрунті;
2) фотосинтез;
3) транспорт поживних речовин;
4) дихання;
5) поглинання води і мінеральних речовин з ґрунту;
6) під¬тримання бруньок і листків;
7) запасання поживних речовин;
8) утримання надземних органів у певному положенні;
9) об'єд¬нання всіх органів рослини в єдине ціле.
Слайд 14(високий)
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
Відповіді на проблемні запитання на початку уроку
-Чому бруньки залишаються на деревах всю зиму і не опадають?
-Як із бруньки розвивається пагін?
VI. Рефлексія.
-Пагін - ….
-Пагін складається з…..
-Брунька -…
-Пагін у довжину росте завдяки…..
Це цікаво: Слайд 15
VII. Повідомлення домашнього завдання.
Слайд 16
Опрацювати текст і малюнки § 27, скласти сенкан на тему «Пагін». Виконати в позаурочний час із допомогою дорослих дослідницький практикум «Спостереження за розвитком па¬гона з бруньки» (консультація щодо проведення дослідницького практикуму)
Тема:Запилення
Мета уроку: розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття «запилення», познайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; формувати навички розпізнавати спосіб запилення за будовою квітки; формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, продовжити формування умінь і навичок роботи з підручником та додатковою літературою, знаходити відповіді на поставлені запитання, працювати з малюнками, порівнювати, робити висновки; формувати вміння працювати з комп’ютером; виховувати бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: Урок-презентація
Обладнання:ноутбуки ,картки із додатковою інформацією
І. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку (підключення і настроювання ноутбуків), побажання учням успіхів у роботі
Вчитель оголошує епіграф уроку:(слайд 1)
Я квітку лісову не стану рвати,
Додому я її не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу
(коментар вчителя, доповнення учнів)
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1.Бесіда:
-що таке квітка?
-будова квітки
-яке значення віночка?
-що є головними частинами квітки?
-яка будова маточки?
-яка будова тичинки?
-де дозрівають гамети?
2.Виконання письмових диференційованих завдань
А)підписати малюнок (складові квітки а-г) (середній рівень) (слайд 2)
Б) підписати малюнок (будова квітки , маточки, тичинки) (достатній рівень)(слайд 3)
В) тестові завдання з одним варіантом відповіді:(слайди 4-7)
1.У якої рослини суцвіття зонтик?
Верба Вишня Смородина
2.У якої рослини суцвіття початок?
Бузок Соняшник Кукурудза
3.У якої рослини суцвіття головка?
Конюшина Кульбаба Черемха
4.У якої рослини суцвіття складний колос?
Овес Жито Горобина
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Релігії різних народів приписували квіткам божественне походження. Вважалося, ніби боги вдягли рослини у яскраві шати, аби навчити людину відрізняти красиве від потворного, чисте від порочного. Солодкий нектар у квітках вважали за божественний напій. Щоб люди не викрали нектар, боги сховали його у глибині віночків.
Проблема уроку:
А як ви поясните яскраве забарвлення віночків у квітках та наявність нектару, а також розмаїтість суцвіть? (слайд 8)
ІV.Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.
(слайд 9)
V. Засвоєння нового матеріалу
План роботи на уроці при засвоєнні нового матеріалу
1. Запилення, його типи. (Розповідь учителя, складання схеми у зошитах)
2. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення. (Розповідь учителя, бесіда)
3. Перехресне запилення. ( Робота в парах з матеріалом підручника та додатковою літературою, презентація роботи учнів, складання опорного конспекту у вигляді заповнення таблиці)
4. Штучне запилення, його техніка та значення в підвищенні врожайності культурних рослин. (Розповідь вчителя )
1. Запилення, його типи (слайд 10)
(Розповідь учителя)
Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин. Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин та умов існування.
Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Також розрізняють запилення природне і штучне. Природне запилення відбувається за допомогою комах, вітру, водою, птахами , ссавцями
2. Самозапилення, особливості самозапильних рослин. Біологічне значення самозапилення (слайд 11-12)
(Розповідь учителя)
Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки.
Запитання до учнів:
— Пригадайте, які квітки називають двостатевими? (відповіді учнів)
Самозапилення в рослинному світі спостерігається рідко. Дуже часто самозапилення відбувається ще до розпускання бутонів. Здебільшого до самозапильних відносяться культурні рослини як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитень, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.
3.Перехресне запилення (слайд 13)
а) Розповідь вчителя
Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватися склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.
Запитання до учнів:
— Якими способами пилок може потрапляти на приймочку маточки?
(відповіді учнів, доповнення вчителя : За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини поділяють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.
Б)Робота в парах (слайд 14-15)
Запитання для пар:
Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, дослідіть особливості перехресного запилення рослин та визначити рослин, які відносять до кожної з груп (таблицю перемалювати у зошит і після презентації кожної з пар її потрібно заповнювати)
І група — комахами;
ІІ група — вітром;
ІІІ група — птахами і водою.
І пара
Комахозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою комах.До комахозапильних належить до 80 % видів рослин, поширених у різних кліматичних зонах континентів світу. У нас це калина, гречка, первоцвіт, мак та ін.Оцвітина (частіше віночок) комахозапильних рослин яскраво забарвлена, добре помітна на зеленому тлі листя. Квітки великі або зібрані в суцвіття. Пиляки менші, ніж у вітрозапильних рослин, з меншою кількістю пилку, пилок крупний, липкий, з горбкуватою або шишкуватою поверхнею. На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, у яких виробляється запашний солодкий сік — нектар. Виділення нектару залежить від кліматичних умов, ґрунту, стану рослин, часу дня; після запліднення утворення нектару у квітках припиняється. Найважливішими запилювачами таких рослин є бджоли. Вони запилюють близько 75–80 % рослин.Переважна більшість комахозапильних рослин має відкриту квітку (жовтецеві, розоцвіті, хрестоцвіті та ін.); нектар у них доступний для всіх комах.У деяких рослин оцвітина (частіше віночок) зросла, витягнута у довгу вузьку трубочку, у глибині якої є нектар. Такі квітки у шавлії лучної, конюшини лучної, які пристосовані до запилення джмелями; кірказона, квітки якого запилюються дрібними мушками; інжиру, квітки якого запилюються осами. Квітки блекоти, дурману, бузини, рафлезії пахнуть гнилим м’ясом, їх охоче відвідують мухи, жуки, які відкладають яйця на гнилому м’ясі, гної.
Висновок:
Пристосування квіток до комахозапилення: яскравий колір квітки, привабливий запах нектару, липкий пилок із шипиками.
( презентація І пари. При закріпленні інформації перегляд слайдів 16-20. Заповнення в таблиці даної групи)
ІІ пара
Вітрозапилення — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру.До вітрозапильних належить близько 15–20 % видів квіткових рослин (майже всі злаки, осоки, березові, букові, кропивні, подорожникові). Вони часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Ліщина, вільха, береза цвітуть напровесні, до розпускання листя.У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, із спрощеною непоказною оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висуваються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Такий пилок течія повітря часом піднімає на кілометр і більше вгору і заносить на відстань 50–60 км. Приймочки маточок квіток широкі або довгі. Часто на них розташовані волоски, які краще допомагають вловлювати пилкові зерна.
Висновок:
Пристосування квіток до вітрозапилення: пилок сухий, легкий, приймочки маточок висунуті з квітки, пиляки звисають, розгойдуючись.
( презентація ІІ пари. При закріпленні інформації перегляд слайдів 21-22. Заповнення в таблиці даної групи)
ІІІ група
Водне запилення-ценайрідкісніший вид запилення, але він є основним для сутоводнихквітучихрослин - наприклад, зостери (морської трави). Їхниткоподібної пилок з питомою вагою, відповіднимщільностіморськоїводи,не змочується нею,можеплавати на будь-якійглибині, покиїї не захопить схоже на пір'їнурильце маточки.Запилення водою характерне для куширу, валіснерії, стрілолисту.У природі існує невелика група рослин (2 %), квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тоне і не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із ниткоподібною приймочкою.
Птахозапилення — вид перехресного запилення, перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою птахів. Птахозапильні рослини поширені в тропіках Південної Америки (по р. Амазонці). Квітки цих рослин барвисті, утворюють багато пилку, запилюються птахами колібрі, які трохи більші від джмелів. Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхніх голів. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.До 2 % покритонасінних запилюються птахами. Типовою птахозапильною рослиною є орхідея.
Висновок.
Пристосування квіток до запилення птахами: яскраве забарвлення квіток, збагачення нектаром, щільні тканини квітки та квітконіжки. До запилення водою пилок не змочується водою
( презентація ІІІ пари. При закріпленні інформації перегляд слайдів 23-26. Заповнення в таблиці даної групи)
Заповнення таблиці
Порівняльна характеристика перехреснозапильних рослин
Способи
перенесення пилку Особливості рослини Приклади рослин
Вітер
Комахи
Птахи
Вода
В) Чому в перехреснозапильних рослин не відбувається самозапилення?(творче запитання для дітей- інтелектуалів)
Вправа «Диспут»
У перехреснозапильних рослин унаслідок еволюції виникли певні пристосування для запобігання самозапиленню:
Неодночасне дозрівання тичинок і маточок у квітках: достигають раніше пиляки, ніж приймочки маточок у соняшника, ромашки, айстри тощо; раніше достигають приймочки в картоплі, пасльону, капусти, редьки, гірчиці.)
У квітках одного виду розвиваються тичинки й маточки неоднакової довжини (така будова квіток гречки, первоцвіту).
Існування одностатевих квіток та дводомних рослин (верба)
4. Штучне запилення, його техніка та значення в підвищенні врожайності культурних рослин (слайд 27)
(Розповідь учителя)
Запилення, у яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин. Для запилення злакових культур найкраще використовують суцвіття із дозрілими пиляками. Та іноді пилок збирають у баночки і зберігають кілька діб. Запилення проводять у період масового цвітіння материнського сорту, у ранкові часи. Найчастіше пилок наносять на приймочку за допомогою піпетки, пінцета, щіточки або шматочка гумки. Часто проводять штучне запилення на посівах перехреснозапильних рослин (соняшника, кукурудзи) з метою підвищення їх врожайності. Особливо таке запилення доцільно проводити, коли через несприятливі умови ускладнюється природне перенесення пилку комахами або вітром.
VІ. Узагальнення і закріплення знань
1.Який тип запилення зображений на малюнках?(слайд 28) (середній рівень)
2. Цифровий біологічний диктант.(слайд 29) (достатній рівень)
Вибрати ознаки:
І варіант — вітрозапильних рослин;
ІІ варіант — комахозапильних рослин.
1) Великі та яскраві квітки.
2) Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.
3) Наявність нектару.
4) Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.
5) Наявність нектарників.
6) Багато пилку.
7) Пилок дрібний, сухий, легкий.
8) Пилок великий, липкий.
9) Утворюють зарості.
10) Цвітуть навесні до розпускання листків.
Відповіді: І варіант — 4, 6, 7, 9, 10; ІІ варіант — 1, 2, 3, 5, 8.
3.Творчі завдання (слайд 30) (високий рівень)
1) Чому пасічники виставляють вулики в яблуневий сад?
2) У теплицю посадили огірки і помідори. Через деякий час огірки зацвіли, але плоди не утворилися. Плоди помідорів утворилися добре. Чим це пояснити?
VІІ. Рефлексія
1.«Закінчи речення»
— Сьогодні на уроці я зрозумів…
— На цьому уроці найцікавішим було…
— На цьому уроці мені було найважче…
— Від наступного уроку я чекаю…
2. Вирішення проблеми учнями, яка була сформульована на початку уроку. Вправа «Мікрофон»
VІІІ. Домашнє завдання
Для всіх учнів:
Опрацювати § 35
Тести 1-2 письмово,пит.1-4 усно (с.134)
Творчі: скласти кросворд із ключовим словом «запилення» (високий), підготувати повідомлення про С.Г.Навашина(достатній)
ІХ. Підсумок уроку
Відео «Луї Шварцберг Прихована краса запилення»
Тема: Пагін. Будова пагона, основні функції. Розвиток пагона з бруньки.
Мета:
Освітня. У сформувати поняття про пагін як основний надземний вегетатив¬ний орган рослини; ознайомитися з його складом, зовнішньою будовою, основними функціями, розвитком пагона з бруньки; розкрити особливос¬ті будови і функцій бруньок, їх класифікацію і біологічне значення;
Розвиваюча. Продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, виконувати лабораторне досліджен¬ня, працювати з натуральними об'єктами, гербарними зразками, робити відповідні висновки на підставі виконаних досліджень;
Виховна. Виховувати працелюбність, старанність.
Тип уроку. урок засвоєння нових знань та формування практичних умінь та навичок
Форма уроку. Урок – дослідження (використання ІКТ)
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Матеріали та обладнання: вкоро¬чені та видовжені пагони живих або гербарних зразків рослин, телевізор, комп’ютер, обладнання для виконання лабораторних до¬сліджень, зошити для лабораторних робіт
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.
А)Бесіда:
-що називається органом рослин?
-які органи рослин ви знаєте?
Б)Запитання:
- Як ви думаєте , яким чином рослини зв’язують землю з атмосферою?
(варіанти відповідей дітей : стебло, листки – це пагін)
- Пагін розвинувся у рослин першим, він є обов'язковим органом у вищих рослин за будь-яких умов. Хоч би невелич¬кий, хоч би незвичайний, змінений, проте пагін. Оскільки першість серед наземних органів належить пагону, то варто ознайомитись з деякими його особливостями.
В)Використання ІКТ (Перегляд відеофільму: «Ріст пагона» )
ІІ. Повідомлення теми та основних завдань уроку Слайд 1-2
Проблемні запитання
-Чому бруньки залишаються на деревах всю зиму і не опадають?
-Яким чином із бруньки розвивається пагін?
Слайд 3
IIІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Пагін - надземний вегетативний орган, його склад: стеб¬ло, бруньки, листки, основні функції пагона, їх характеристи¬ка і значення.
А)Розповідь з елементами бесіди, демонстрація пагона на гербарних матеріалах або живих пагонах , складання схеми.
Демонстрація на Слайд 4-5.
Б) Отже, з чого складається пагін?
Вправа «Гронування»
Слайд 6
В) Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова пагона».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження №5 с.14
-підписати будову пагона(1-верхівкова брунька,2-вузол,3-міжвузля,4-листок,5-стебло, 6-пазуха,7-пазушна(бічна)брунька) Стебло –осьова частина пагона , на якому розміщуються листки та бруньки.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви¬сновків на підставі проведеного дослідження.
2. Брунька – вкорочений пагін . Види бруньок . Розвиток пагона із бруньки
А)демонстрація бруньок на живих пагонах різних рослин
Б) Слайд 7 -9
В) розповідь вчителя про розвиток пагона із бруньки . Пояснення як виконувати дослідницький практикум №2
Слайд 10
Г ) Виконання учнями лабораторного дослідження №6 с.18 «Будова бруньки».
Брунька - зачатковий пагін, класифікація бруньок за їх розміщенням на стеблі та зовнішньою будовою: вегетативні, генеративні і змішані бруньки, особливості внутрішньої будо¬ви бруньок різних типів, формування поняття «конус нарос¬тання», його роль у забезпеченні росту пагона у довжину. Демонстрація па¬гонів з набубнявілими вегетативними і генеративними брунь¬ками. Робота у зошитах для практичних робіт.
-завдання 1 1-генеративна,2 – вегетативна
-завдання 2 –позначити складові бруньки
-висновок
Брунька- це зачатковий пагін тому, що з неї розвивається стебло із листками .
IV. Узагальнення та систематизація знань.
1.Зробити підписи до малюнка «Будова пагона»
Слайд 11(високий рівень)
Зробити підписи до малюнка «Будова бруньки»
Слайд 12(достатній)
2. Робота з термінами і поняттями: «пагін», «стебло», «бруньки»: верхівкові, пазушні, додаткові, вегетативні, гене¬ративні, змішані, сплячі (з використанням наочності).
Слайд 13(достатній)
Робота за завданням: із запропонованого переліку функцій назвіть окремо функції кореня і пагона:
1) закріплення рослини в ґрунті;
2) фотосинтез;
3) транспорт поживних речовин;
4) дихання;
5) поглинання води і мінеральних речовин з ґрунту;
6) під¬тримання бруньок і листків;
7) запасання поживних речовин;
8) утримання надземних органів у певному положенні;
9) об'єд¬нання всіх органів рослини в єдине ціле.
Слайд 14(високий)
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
Відповіді на проблемні запитання на початку уроку
-Чому бруньки залишаються на деревах всю зиму і не опадають?
-Як із бруньки розвивається пагін?
VI. Рефлексія.
-Пагін - ….
-Пагін складається з…..
-Брунька -…
-Пагін у довжину росте завдяки…..
Це цікаво: Слайд 15
VII. Повідомлення домашнього завдання.
Слайд 16
Опрацювати текст і малюнки § 27, скласти сенкан на тему «Пагін». Виконати в позаурочний час із допомогою дорослих дослідницький практикум «Спостереження за розвитком па¬гона з бруньки» (консультація щодо проведення дослідницького практикуму)
Тема: До глибин головного мозку
Освітня мета: закріпити знання про особливості будови головного мозку , ознайомити учнів з прихованими можливостями людського мозку ; розвивати вміння самостійно використовувати джерела інформації , порівнювати , робити висновки , викладати чітко та лаконічно думку; виховувати правильне ставлення до свого здоров’я .
Тип уроку: Комбінований
Форма проведення: Урок-подорож
Основні поняття і терміни: головний мозок, довгастий мозок, міст,
середній та проміжний відділи головного мозку, епіфіз, гіпоталамус,
таламус, мозочок.
Обладнання: телевізор, ноутбук, презентація до уроку, розбірна модель
головного мозку.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово учителя: Ми з вами кілька років вивчаємо біологію і неодноразово стикалися з будовою , функціями та значенням головного мозку. Дослідники навели чимало інформації про те , що потрібно , аби серце було міцним , а судини – чистими. А от про мозок на тривалий час було забуто. І лише тепер ,у результаті досвіду , стало можливим виробити науково обгрунтовані рекомендації , які дають змогу активізувати роботу мозку , буквально , його рятувати. Цей урок дасть вам інформацію та поради , користуючись якими , ви насправді зможете удосконалити біологічну структуру мозку . Запрошую сьогодні вас у подорож по головному мозку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Історія вивчення головного мозку. (Розповідь учителя).(слайд 2)
Люди з давніх-давен хотіли знати, яка будова і функції головного мозку.
Батько медицини Гіппократ досліджував зв'язки між мисленням і мозком.
Арістотель, великий мислитель Стародавньої Греції, вважав, що мозок є
великою залозою, що необхідна для охолодження крові.
У Дрездені є модель жінки, через тіло якої просвічуються внутрішні
органи. З допомогою цієї моделі можна побачити діяльність майже всіх
систем — травної, кровоносної, дихальної. Як ви думаєте, чи можна
подивитися, як працює нервова система?
З середини XIX ст. вивчення мозку відбувалося експериментальним
шляхом, з використанням тварин.
Значний внесок у вивчення головного і спинного мозку, функції нервової
системи зробили вчені І.Павлов і І.Сеченов.
«Найдосконаліше і найскладніше творіння земної природи — це мо¬зок», —
говорив лауреат Нобелівської премії І.Павлов.
Про важливість і швидкість проходження біохімічних процесів у го¬ловному
мозку говорить такий факт, що кожної хвилини через мозок протікає 3/4 л
крові, а загальна довжина всіх судин півкуль становить 560 км.
2. Основна проблема уроку (слайд 3)
-Чи залежить інтелект людини від розмірів головного мозку?
- Чи важливе значення має маса мозку?
А)Домашнє дослідження (слайд 4-7)
Параметри мозку у людини і тварин.
Очевидно, найбільший головний мозок є у найбільшої тварини -кита. Маса
його близько 7 кг. В індійського слона — 5 кг, у дельфіна фаліни — 1 кг 735 г.
Мозок людини важить від 1020 г до 1970 г (в середньому). Однак у багатьох талановитих людей мозок мав масу не дуже велику. У Анатоля Франса — 1017 г, Вітмена — 1282 г; Юлія Цезаря — 1100 г. У Байрона була вага мозку 2237 г,
у І.С. Тургенева — 2012 г.
Водночас маса мозку в епілептиків і дебілів більша, ніж у пересічної людини. Наприклад, в одного дебіла він мав вагу 2850 г. Результати розтинів свідчать,
що з 1850 р. до 2000 р. середня маса мозку чоловіків і жінок збільшилась на 52 г.
Аналізуючи сказане, можна зробити висновок: розумові здібності людини
не залежать від маси мозку.
3. Відділи головного мозку.
Інтерактивне кооперативне навчання (випереджувальні домашні завдання)
(Діти протягом 5 хв проводять презентацію домашніх завдань ) (слайд 8)
А)Учень презентує на моделі головного мозку основні відділи (слайд 9)
Б)
І пара: (слайд 10 )
Довгастий мозок і міст утворює задній мозок. Він найдавніший
в еволюційному плані, має риси сегментації.
5-12 пар черепно-мозкових нервів, що відходять від заднього
мозку, виконують провідникову і рефлекторну функції.
Довгастий мозок, що входить до заднього, є «великою дорогою»,
головним комутатором телефонних зв'язків між головним і
спинним мозком. На рівні довгастого — нервові шляхи
перехрещуються: ліві ідуть до правої півкулі, а праві — до лівої.
Сіра речовина має вигляд ядер.
В XIX ст. в довгастому мозку було відкрито так званий вузол життя. Укол в ділянку цього вузла у кролика викликав зупинку дихання її смерть.
У жаби від подібного уколу припинилися рухи, але згодом вона
починала дихати, відповідала на подразнення лапок, а потім
переверталася зі спини на живіт. Якщо у кролика після уколу в
довгастий мозок зробити штучне дихання — він оживе.
Було доведено, що в довгастому мозку жодного вузла життя немає.
Укол викликає глибокий шок, що призводить до розладів багатьох
функ¬цій організму... Утому місці, де робили укол, відсутні нервові
клітини, є лише нервові волокна. Удар по них викликає сильне
нервове збудження і тимчасовий параліч.
У довгастому мозку є багато центрів. Вони керують
кровоносними судинами, серцебиттям, диханням,
ковтанням, слиновиділенням, потовиділенням, чханням,
кашлем, блюванням, гикавкою, риданням, сльозовиділенням.
Тут є центри положень тіла у просторі.
Функції цих центрів контролюються вищими відділами головного мозку.
ІІ пара: (слайд 11)
Найменший за розмірами відділ головного мозку — середній мозок.
Він утворений ніжками мозку і дахом (чотиригорбиковим тілом).
Ніжки — це провідні шляхи, що зв'язують півкулі великого
мозку з нижніми ділянками нервової системи. Чим краще
розвинені півкулі, тим різноманітніші ці зв'язки, і тому такі
потужні ніжки мозку в людини.
Із власних спостережень усім відомо, що, почувши сильний
несподіваний звук, людина моментально здригається, підхоплюється.
Ви раптово осліплені яскравим світлом. Ще не зрозумівши,
у чому справа, міцно заплющили очі. Це приклади
чотиригорбикових рефлексів насторожування, або «старт-рефлексів».
Їхні центри замикаються в середньому мозку. Рефлекси
насторожування дають змогу організмові реагувати миттєво.
Якщо людина очікує подібних подразнень, то рефлекс на
якийсь час затримується — це показник впливу на нього вищих
центрів.
У нижчих хребетних центри даху мають більше значення, ніж у
ви¬щих тварин. Порівняємо рухи двох жаб. В однієї вилучено всі
відділи головного мозку вище від довгастого, а в іншої — вище
від середнього.
Жаба, у якої збережено середній мозок, нагадує нормальну — вона
сидить , стрибає, перевертається зі спини, її можна легко змусити
повзти в одному напрямку. Рухи такої жаби одноманітні,
підпорядковані зовнішнім впливам . Жаба без середнього
мозку малоактивна.
Із середнім мозком у тварин і людини пов'язані рефлекси
пози, прямолінійного руху, приземлення, підйому і спуску,
рефлекси обертання тіла. Усі вони виникають за участі
органів рівноваги і забезпечують складну координацію рухів у
просторі
ІІІ пара:.(слайд 12-13)
Проміжний мозок
Зорові горби підзоровогорбова шишкоподібне
(таламус) ділянка(гіпоталамус) тіло (епіфіз)
Будова мозочка:
Сіра речовина ззовні покриває мозочок , а під нею є біла речовина.
Кора і біла речовина – єдині. У людини добре розвинені півкулі мозочка ,
що і забезпечує виконання функцій – узгодження діяльності руху кінцівок.
Мозочок розміщений на поверхні стовбура мозку. Людина , у якої порушена діяльність мозочка , рухи руки ніби розчленовуються на окремі ланки , у них порушується мова , дихання. Мозочок підкоряється великим півкулям , бо у безмозочкових собак через деякий час відновлюється хода.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу
1. Подорож по головному мозку (ситуативне моделювання)
А)Повідомлення учнів (слайд 14)
1. Побутує міф: у вас від на¬родження генетично сталий мозок
певного розміру та потенціа¬лу. Немає жодної можливості змінити
його здібності та функції. Отже, ваші шанси у житті, вашу долю — визначено,
2. Нова наукова реальність:мозок — це орган, який росте,
змінюється; його здібності, живучість здебільшого залежать від
того, як ви його «годуєте» й тренуєте. Тобто у вас є можливості
впливати на свій мозок, його функції та вашу долю.
Б) Зупинка «Каліфорнійський університет» (слайд 15)
Виступ ученого-невролога
Неврологи тепер знають, що мозок, як і все наше тіло, —
орган надзвичайно пластичний, здатний до розвитку впродовж
усього життя.
Ларрі Сквайєр, професор неврології Каліфорнійського
університету, зазначив: «Якби ви за допомогою відеокамери
спостерігали, як мозок реагує під час експериментів, ви побачили б,
як він росте, скорочується., змінює свою форму».
У центрі нашої пам'яті, нашого інтелекту лежить нервова клітина — нейрон.
Нейрон- це унікальний витвір, який має округле тільце і
ядро з відростками — дендритами та єдиним волокном —
аксоном — основного відростка від нервової клітини; їх у нашому
мозку мільярди, і всі вони «спілкують¬ся» між собою за допомогою
синапсів. Синапси — це центри передачі інформації між нейронами.
Отже, що більше зв'язку, тобто синапсів та дендритів, то
більше можливостей для передачі інформації, тобто виший
інтелект власника такого мозку. Дивне те, що ви самі можете
створювати такі зв'язки — синапси, дендрити та рецептори —
робити це за допомогою режиму харчування, різних вітамінних
добавок та розумових і фізичних вправ.
Нові відкриття впевнюють нас утому, що, наприклад, глюкоза та
жир майже відразу впливають на клітини мозку. А вітаміни
тепер розглядають як потенційні антиокислювачі, які впливають
на весь організм і особливо на мозок.
За останніми даними, на нас працює приблизно сто мільйонів синапсів.
Зупинка «Амстердам» (слайд 16)
Виступ ученого-анатома
Варто зазначити: думка про те, що нервові клітини — нейрони без кисню
та глюкози за кілька хвилин гинуть, нині застаріла.
Учені з Нідерландського інституту в Амстердамі оживили нейрони
мозку людей, які були мертві протягом 8 годин. Вони помітили, що
нейрони, взяті з мозку у ЗО померлих людей і розміщені в
штучній спинномозковій рідині, ожили. До них поверталася
можливість спалювати кисень і передавати по аксонах нервові сигнали.
Отже, існує якийсь дивовижний механізм, який захищає нейрони
від смерті. Така життєздатність дає можливість зберігати
розумовий потенціал до самої старості.
Зупинка «Іллінойський університет» (слайд17)
Виступ ученого-генетика
Ми мандруємо науковими ла¬біринтами і при цьому хочеться
дещо зазначити про гени.
Гени допомагають формувати мозок, але не лише вони визначають
долю людини. Є такі фактори, як харчування, освіта, спосіб життя.
Гени — це цеглинки, які буду¬ють і цементують мозок, але
оточення людини відіграє роль архітектора. Наводжу факти:
лише 30% характерних ознак щодо старіння мозку можна
пояснити генетично, а решта 70% з генетикою аж ніяк не пов'язані. Люди самі відповідають за свій вік.
Учені Іллінойського університету створили «Діснейленд» для щурів,
а відтак порівняли тварин, які утримувалися у лабораторії у
звичайних клітках, зі щурами з «Діснейленду». Результат
приголомшливий: гризуни з «Діснейленду», які проводили час в
іграх , ознайомлюючись з різними предметами , різко відрізнялися від
щурів, які спокійно спали та їли в лабораторних клітках. Навіть у старих
щурів з «країни чудес» утворювалися нові зв'язки між клітинами мозку.
Вони швидко вирішували задачі, які ставили перед ними вчені.
За результатами досліду, у тварин, які були у звичайних клітках,
налічили 270 тисяч нейронів, а у щурів з «Діснейленду» -- на 50
тисяч більше.
Отже, довкілля додає нам 20% клітин мозку, стратегічно по¬міщаючи
їх у центрі пам'яті та навчання.
Постає запитання: у кого мозок здоровіший?
Зрозуміло, що у людини, яка приділяє увагу своїй освіті, багато читає,
виконує різноманітні розумові вправи. У процес освіти включено гени в
нервових клітинах, що, у свою чергу, стимулює ріст дендритів та синапсів.
Велика кількість синапсів, дендритів та нейронів загальмує процес
зниження розумової діяльності.
Виступ ученого-гігієніста
Тренуйте свій мозок, збільшуйте його.
Проста пробіжка кілька разів за тиждень підвищує кількість протеїну в мозку, а це — захист нервових клітин від пошкодження, тих клітин,
які пов'язані з вашими здібностями до пізнання.
Тренування збільшує потік, крові до мозку і ріст нейронів відбувається
не лише на тих ділянках, які несуть відповідальність за рухові функції,
а й на ділянках, які контролюють логіку, мислення, пам'ять, навчання.
Учитель:Що ж нам слід їсти, щоб «живити» свій мозок?
Мільйони років тому природа розрахувала потребу нашого мозку в поживних речовинах. Так само як електричний двигун не здатен працювати на бензині, так і мозок не може функціонувати на пальному, яке не узгоджене з природою.Щоб мозок працював на найвищому рівні, потрібно, аби у раціоні
харчування були натуральні продукти..
Упродовж трьох останніх мільйонів років людський мозок ріс і
розвивався. Його клітини розросталися на жирах, біологічно
сумісних, утворювалися системи зв'язку на ферментах з поживних
речовин фруктів, горіхів,овочів та інших рослин. Таким чином, захисні
системи для нейронів з поживних білків, створення генів для керування
життям організму збудували ідеальний мозок — ідеальний союз
генетики та раціону харчування.
Наразі між харчуванням та вимогами мозку гігантська несумісність.
Гени змінилися частково, а їжа — повністю. Тому й не дивно, що мозок
людини «дає збої»: депресії, стреси, психоз, високий кров'яний тиск тощо.
Мозок потребує простої їжі, яка зберігається в його еволюційній пам'яті.
бобові, горіхи, полювали на диких птахів та ловили рибу.
Якщо взяти за факт раціон хар¬чування людини кам'яного віку,
то це 65% — фрукти, овочі, горіхи, бобові, мед; 35% — м'ясо дичини,
яйця, риба, ракоподібні.
Зупинка «Корисна інформація»(слайд 18)
Виступ ученого-дієтолога
Раціон сучасної людини:
55% — «нова» їжа: крупи, молоко, молочні вироби, цукор, солодощі,
жири, алкоголь;
28% — жирне м'ясо, домашні птахи, яйця, риба;
17% — фрукти, овочІ бобові, горіхи.
Просто жах! Що ж нам робити?!
Учені-дієтологи розробили 8 порад, як харчуватися, щоб мозок отримував
лише потрібне:
1. Фрукти та овочі — основна частина раціону харчування.
2. Вживайте нежирне м'ясо або м'ясо птахів без шкірки.
3. Їжте квасолю, горох, боби,арахіс, тільки несолоні.
4.їжте горіхи.,їжте жирну рибу, ракоподібних.
5. Обмежте вживання будь-яких жирів, крім риб'ячого.
6. Обмежте їжу, яку кілька разів обсмажували, розігрівали,
перекип'ячували тощо.
7Обмежте вживання цукру та солі.
8. Вживайте вітаміни.
Учитель. Зараз конкретніше поведемо мову про дію на мозок речовин,
які переважають на нашому столі.
«Жир, який затримує розвиток мозку» — під таким гаслом
опиняється більшість жирів, а отже, розділимо їх на «хороші»
та «погані» жири.(слайд 19)
Жири, які укріплюють мозок:
• жир з морських продуктів або морські добавки;
• ланолінова кислота, яку ваш організм перетворить на жир.
• Отримаєте ви її із зелені, овочів, горіхової та лляної олії;
• мононасичений жир — оливкова олія — не закупорює судин,
покращує пам'ять, має деякі антиокислювачі.
Жири, які псують мозок:
• тваринні жири — м'ясо, молоко, масло, сир;
• гідрогенізовані жири — маргарин, майонез, оброблена їжа;
• перероблені жири — смажена їжа, а також кукурудзяна та
соняшникова олія;
• головний ворог — насичений жир. Він псує пам'ять та здатність
до навчання.
Учений-дієтолог. Вживання жирів спричиняє цілу низку захворювань:
діабет, ожиріння, передчасна старість тощо.
Отже, доцільно дати сім порад, щоб зберегти мозок:
1. Не вживайте багато соняшникової та кукурудзяної олії.
2. Не вживайте маргарин, приготовлений на соняшниковій олії.
3. Вживайте майонез, до складу якого не входить соняшнико¬ва олія.
4. Не вживайте смажену картоплю та поп-корн.
5. Вживайте рапсову та оливкову олію.
6. Споживайте лляну олію —вона знімає депресію.
7. їжте жирну рибу.
Зупинка «Рекламна» (слайд 20)
Учень. Я оголошую зупинку нашої подорожі для проведення реклами
на захист риб'ячого жиру, який ми не любимо з дитинства.
Кожна клітина мозку покрита захисною мембраною з двох шарів
жиру фосфоліпідів, її еластичність залежить від консистенції жиру.
Якщо жир твердне через надходження елементів свинячого
жиру, мембрана втрачає еластичність, а під дією риб'ячого жиру вона
ніжна та еластична. А це шлях до швидкої передачі інформації
між клітинами мозку.
Тест на нестачу корисних жирів в організмі — суха шкіра, лупа, сухе
ламке волосся.
Пропонуємо вам рибу для харчування, у якої «найрозумніший»
жир — оселедець, скумбрія, лосось, сардини, хамса, форель, тунець.
Отже, вам варто вживати риб'ячий жир, щоб мозок працював
у максимальному режимі упродовж усього вашого життя.
• Вживайте риб'ячий жир перед екзаменом — успіх вам гарантовано!
• У вас поганий настрій, ви агресивні — спробуйте скуштувати риб'ячого жиру.
• Любителі риби мають чудові розумові здібності.
Вживайте риб'ячий жир!!!
.\А чи знаєте ви, що...
...рятівником мозку вважають вітамін С. Вітамін С, який
міститься в апельсинах та апель¬синовому соці, підвищує
коефіцієнт інтелекту;
...часник піднімає настрій, бо в ньому багато селену, а селен —
стимулятор мозку;
...жовток яйця — комора холіну , архітектора вашої пам'яті.
А ще його багато в капусті.
ІV. Підсумки уроку
Учитель. Отже, добігає кінця наша подорож, я пропоную вам 10
заповідей, як зберегти мозок.
Пам'ятка «власнику» мозку (слайд 21)
1. Вживайте полівітаміни.
2. Вживайте овочі та фрукти.
3. Пийте чай.
4. Не вживайте шкідливих жирів.
5. Вживайте риб'ячий жир.
6. Вживайте стимулювальні для мозку добавки.
7. Стежте за рівнем цукру в крові.
8. Обмежте калорії, позбавтеся зайвих кілограмів.
9. Займайтеся фізичними вправами.
10. Обережно поводьтеся з цукром та сіллю.
(Учні роздають пам 'ятки всім присутнім.)
V. Домашнє завдання
1. Скласти особистий режим
дня з урахуванням особливостей
роботи мозку.
2. Скласти харчовий раціон
згідно з потребами мозку.
3. Повторити параграф 63-64 підручника.
Немає коментарів:
Дописати коментар